ЧУДОТВОРЕЦЬ, РЦЯ,
Чудотворець, рця, м. Чудотворецъ. Мил. М. 90. Знають усі чудотворці, які вони богомольці. Ном. № 13709.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 476.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЧУДОТВОРНИЙ, А, Е. →← ЧУДОТВОР, РА,